'І таке бувало.' Випадок в Афгані

Цей випадок стався під час війни в Афганістані. Розвідка отримала зі своїх джерел інформацію в якому місці ховаються моджахеди. Точніше кишлак, в якому збираються їх командири, щоб обговорити поточний стан.

Ну справа звична. Вирішили послати дві вертушки і рознести цей кишлак на друзки. Всі будинки довбати не хотіли і тому взяли з собою афганця, який, власне, і розповів про сходку духів. Та й розташування будинків він краще знав. З висоти будиночки на одну особу. Завдання у нього проста - тицьнути пальців, де духи, а ми їх роздовбаний.

Отримали інструктаж пілоти. Ми супроводжують в сторонці посиділи. Покурили. Послухали. Отримали наказ на зліт. Летимо. Афганець посміхається, тицяє пальцем то на гору, то на дорогу. Ну правильно! Перший раз все-таки. Емоції його переповнюють. Бурмоче чогось на фарсі. По-русски він нічого не розумів, і ми його теж. Плюс в кабіні шумно. Все, мовчки на завдання летіли.

Через пів години льоту афганець наш захвилювався. Почав штовхати пілота і щось кричати йому у вухо. Командир побачив внизу безіменний кишлак:

- Зрозуміло! - і закивав, мовляв зрозумів його.

Вертушки зробили три кола над кишлаком, а на четвертому наш афганський друг повеселішав. Він показав пальцем на крайній будинок і щось закричав. Наступного за хід вертушки відкрили точні удари по вказаного будинку. Будиночки ніби не було…

- Все… Відпрацювали! Повертаємося!

Ми дивилися на афганця, який мовчки сидів, опустивши голову і щось тихо бурмотів. По поверненню на базу від перекладача ми дізналися, що розбомбили його будинок. Він просто від захлеснули емоцій хотів показати нам свій будинок…



ЩЕ ПОЧИТАТИ